- Даний заклад охорони здоров’я має назву: Комунальне некомерційне підприємство «Обласний центр онкології», адреса: м. Харків, 61070, вул. Лісопарківська, 4.
- Номер телефону урядової «гарячої лінії»:
1545 (цілодобово). Дзвінки на урядову «гарячу лінію» 1545 з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Лайфселл для заявників безкоштовні
для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії»: +38 (044) 284-19-15 (оплата за тарифами відповідного оператора зв’язку) - Номер телефону «гарячої лінії» Міністерства охорони здоров’я України 0-800-505-201, з питань функціонування програмного забезпечення «Електронна система щодо оцінювання повсякденного функціонування особи» 0-800-60-20-19
гаряча лінія з питань протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статті та насильству стосовно дітей 1547 - Номери телефонів та місцезнаходження територіального органу Національного агентства з питань запобігання корупції:
– можна звернутися письмово за адресою: 01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 28 або на електронну пошту: info@nazk.gov.ua.
– канали повідомлень для викривачів корупції: https://nazk.gov.ua/uk/povidomyty-pro-koruptsiyu/
– повідомити про корупцію (044) 200-06-91 або на пошту: anticor_reports@nazk.gov.ua. - Департамент охорони здоров’я Харківської обласної військової адміністрації, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 9 під’їзд 5 поверх м. Харків, 61022, uprzdrav@kharkivoda.gov.ua, директор Тетяна Миколаївна Деменко, (057) 705-10-85
- Генеральний директор Комунального некомерційного підприємства «Обласний центр онкології» Лихман Віктор Миколайович, (057) 744-10-81, 050-324-65-64, e-mail officeonkocentr@gmail.com
Права та обов’язки пацієнта – витяг з Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»
Права пацієнтів
Стаття 6. Право на охорону здоров’я
Кожний громадянин України має право на охорону здоров’я, що передбачає:
а) життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та соціальне обслуговування і забезпечення, який є необхідним для підтримання здоров’я людини;
б) безпечне для життя і здоров’я навколишнє природне середовище;
в) санітарно-епідемічне благополуччя території і населеного пункту, де він проживає;
г) безпечні і здорові умови праці, навчання, побуту та відпочинку;
д) кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров’я;
е) достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров’я і здоров’я населення, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь;
є) участь в обговоренні проектів законодавчих актів і внесення пропозицій щодо формування державної політики в сфері охорони здоров’я;
ж) участь в управлінні охороною здоров’я та проведенні громадської експертизи з цих питань у порядку, передбаченому законодавством;
з) можливість об’єднання в громадські організації з метою сприяння охороні здоров’я;
и) правовий захист від будь-яких незаконних форм дискримінації, пов’язаних із станом здоров’я;
і) відшкодування заподіяної здоров’ю шкоди;
ї) оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров’я;
й) можливість проведення незалежної медичної експертизи відповідного типу у разі незгоди громадянина з висновком державної медичної експертизи, застосування до нього запобіжного заходу як до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, примусових заходів медичного характеру, примусового лікування, примусової госпіталізації та в інших випадках, коли діями працівників охорони здоров’я порушуються права громадянина України на охорону здоров’я;
к) право пацієнта, який перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров’я, на допуск до нього інших медичних працівників, членів сім’ї, опікуна, піклувальника, нотаріуса та адвоката, а також священнослужителя для відправлення богослужіння та релігійного обряду;
л) інформування про доступні медичні послуги із застосуванням телемедицини.
Законами України можуть бути визначені й інші права громадян у сфері охорони здоров’я.
Громадянам України, які перебувають за кордоном, гарантується право на охорону здоров’я у формах і обсязі, передбачених міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.
Стаття 38. Вибір лікаря і закладу охорони здоров’я
Кожний пацієнт, який досяг чотирнадцяти років і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій.
Кожний пацієнт має право, коли це виправдано його станом, бути прийнятим у будь-якому закладі охорони здоров’я за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування.
Стаття 11. Права і обов’язки іноземців та осіб без громадянства
Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України, особи, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, користуються такими ж правами і несуть такі ж обов’язки в сфері охорони здоров’я, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами чи законами України.
Права та обов’язки в сфері охорони здоров’я іноземців та осіб без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, визначаються законами України і відповідними міжнародними договорами.
Стаття 39. Обов’язок надання медичної інформації
Пацієнт, який досяг повноліття, має право на отримання достовірної і повної інформації про стан свого здоров’я, у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються його здоров’я.
Батьки (усиновлювачі), опікун, піклувальник мають право на отримання інформації про стан здоров’я дитини або підопічного.
Медичний працівник зобов’язаний надати пацієнтові в доступній формі інформацію про стан його здоров’я, мету проведення запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, у тому числі наявність ризику для життя і здоров’я.
Якщо інформація про хворобу пацієнта може погіршити стан його здоров’я або погіршити стан здоров’я фізичних осіб, визначених частиною другою цієї статті, зашкодити процесові лікування, медичні працівники мають право надати неповну інформацію про стан здоров’я пацієнта, обмежити можливість їх ознайомлення з окремими медичними документами.
У разі смерті пацієнта члени його сім’ї або інші уповноважені ними фізичні особи мають право бути присутніми при дослідженні причин його смерті та ознайомитися з висновками щодо причин смерті, а також право на оскарження цих висновків до суду.
Стаття 39-1. Право на таємницю про стан здоров’я
Пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні.
Забороняється вимагати та надавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування пацієнта.
Стаття 43. Згода на медичне втручання
Згода інформованого відповідно до статті 39 цих Основ пацієнта необхідна для застосування методів діагностики, профілактики та лікування. Щодо пацієнта віком до 14 років (малолітнього пацієнта), а також пацієнта, визнаного в установленому законом порядку недієздатним, медичне втручання здійснюється за згодою їх законних представників.
Згода пацієнта чи його законного представника на медичне втручання не потрібна лише у разі наявності ознак прямої загрози життю пацієнта за умови неможливості отримання з об’єктивних причин згоди на таке втручання від самого пацієнта чи його законних представників.
Якщо відсутність згоди може призвести до тяжких для пацієнта наслідків, лікар зобов’язаний йому це пояснити. Якщо і після цього пацієнт відмовляється від лікування, лікар має право взяти від нього письмове підтвердження, а при неможливості його одержання – засвідчити відмову відповідним актом у присутності свідків.
Пацієнт, який набув повної цивільної дієздатності і усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними, має право відмовитися від лікування.
Якщо відмову дає законний представник пацієнта і вона може мати для пацієнта тяжкі наслідки, лікар повинен повідомити про це органи опіки і піклування.
Стаття 44. Застосування методів профілактики, діагностики, лікування, реабілітації та лікарських засобів
У медичній практиці застосовуються методи профілактики, діагностики, лікування, реабілітації та лікарські засоби, дозволені до застосування центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
Нові методи профілактики, діагностики, лікування, реабілітації та лікарські засоби, які знаходяться на розгляді в установленому порядку, але ще не допущені до застосування, можуть використовуватися в інтересах вилікування особи лише після отримання її письмової згоди. Щодо особи віком до 14 років (малолітньої особи) зазначені методи та засоби можуть використовуватися за наявності письмової згоди її батьків або інших законних представників, а щодо особи віком від 14 до 18 років – за її письмовою згодою та письмовою згодою її батьків або інших законних представників; щодо особи, цивільна дієздатність якої обмежується, – за її письмовою згодою та письмовою згодою її піклувальників; щодо особи, визнаної у встановленому законом порядку недієздатною, – за письмовою згодою її законного представника. При отриманні згоди на застосування нових методів профілактики, діагностики, лікування, реабілітації та лікарських засобів, які знаходяться на розгляді в установленому порядку, але ще не допущені до застосування, особі та (або) її законному представнику повинна бути надана інформація про цілі, методи, побічні ефекти, можливий ризик та очікувані результати.
Порядок застосування методів профілактики, діагностики, лікування, реабілітації та лікарських засобів, зазначених у частині другій цієї статті, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
Стаття 45. Медико-біологічні експерименти на людях
Застосування медико-біологічних експериментів на людях допускається із суспільно корисною метою за умови їх наукової обґрунтованості, переваги можливого успіху над ризиком спричинення тяжких наслідків для здоров’я або життя, гласності застосування експерименту, повної інформованості і вільної згоди повнолітньої дієздатної фізичної особи, яка підлягає експерименту, щодо вимог його застосування, а також за умови збереження в необхідних випадках лікарської таємниці. Забороняється проведення науково-дослідного експерименту на хворих, ув’язнених або військовополонених, а також терапевтичного експерименту на людях, захворювання яких не має безпосереднього зв’язку з метою досліду.
Порядок проведення медико-біологічних експериментів регулюється законодавчими актами України.
Стаття 34. Лікуючий лікар
Лікуючий лікар – лікар закладу охорони здоров’я або лікар, який провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа – підприємець і який надає медичну допомогу пацієнту в період його обстеження та лікування.
Лікуючий лікар обирається пацієнтом або призначається йому в установленому порядку. Обов’язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження та лікування пацієнта. Пацієнт вправі вимагати заміни лікаря.
Лікар має право відмовитися від подальшого ведення пацієнта, якщо останній не виконує медичних приписів або правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров’я, за умови, що це не загрожуватиме життю хворого і здоров’ю населення.
Лікар не несе відповідальності за здоров’я хворого в разі відмови останнього від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму.
Нормативи навантаження лікуючих лікарів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
Стаття 10. Обов’язки громадян у сфері охорони здоров’я
Громадяни України зобов’язані:
а) піклуватись про своє здоров’я та здоров’я дітей, не шкодити здоров’ю інших громадян;
б) у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення;
в) вживати передбачених Законом України “Про екстрену медичну допомогу”, заходів для забезпечення надання екстреної медичної допомоги іншим особам, які знаходяться у невідкладному стані;
г) виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством про охорону здоров’я.
Права та обов’язки пацієнта – витяг з Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення»
Стаття 6. Права та обов’язки пацієнтів у сфері державних фінансових гарантій
1. Пацієнти мають право на:
1) отримання необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів належної якості за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на реалізацію програми медичних гарантій, у надавачів медичних послуг;
2) безоплатне отримання інформації від Уповноваженого органу або надавачів медичних послуг про програму медичних гарантій та надавачів медичних послуг за цією програмою, які можуть надати необхідну пацієнту медичну послугу;
3) можливість вибору лікаря у порядку, встановленому законодавством;
4) надання лікарям, третім особам права доступу до персональних даних та іншої інформації, що міститься в електронній системі охорони здоров’я, у тому числі до інформації про стан свого здоров’я, діагноз, про відомості, одержані під час медичного обстеження, за умови дотримання такими особами вимог Закону України “Про захист персональних даних”;
5) отримання від Уповноваженого органу інформації про осіб, які подавали запити щодо надання інформації, що міститься в електронній системі охорони здоров’я, про такого пацієнта;
6) оскарження рішень, дій чи бездіяльності надавачів медичних послуг або Уповноваженого органу та його територіальних органів в установленому законом порядку;
7) судовий захист своїх прав;
8) звернення до Ради громадського контролю щодо дій чи бездіяльності Уповноваженого органу;
9) інші права, передбачені законодавством.
2. Пацієнти зобов’язані:
1) надавати відповідному надавачу медичних послуг достовірну інформацію та документи, необхідні для отримання медичних послуг та лікарських засобів;
2) проходити профілактичні медичні огляди в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я;
3) виконувати медичні приписи лікаря та дотримуватися правил внутрішнього розпорядку надавача медичних послуг;
4) виконувати інші вимоги, передбачені законодавством про охорону здоров’я.
_______________________________________________________________________
На виконання наказу МОЗ України від 26.04.2017 № 459 «Про затвердження Порядку розміщення на інформаційних стендах у закладах охорони здоров’я інформації щодо наявності лікарських засобів, витратних матеріалів, медичних виробів та харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, отриманих за кошти державного та місцевого бюджетів, благодійної діяльності і гуманітарної допомоги (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 липня 2017 р. за № 841/30709)
Пам’ятка пацієнту при виписці після радикальних операцій на молочній залозі.
Кожні три місяці огляд онколога. З довідки виконуєте ксерокопію, оригінал віддається районному онколога при постановці у нього на облік. Документи для МСЕК оформляє районний онколог. Довідку для МСЕК видає онколог-хірург в поліклініці КНП «ОЦВ» на 1-му поверсі. На прийом при собі мати: свіжий клінічний аналіз крові, УЗД молочних, УЗД печінки, онкомаркер С15.3, копію виписки, консультацію гінеколога.
Обов’язково щорічне проходження флюорографічного дослідження. Не рекомендується: прямий сонячний загар, електрофізіопрцедури, перегрівання, переохолодження. При набряку кінцівки застосовувати: гель «Лиотон», компресійний рукав (або еластичний бинт). При відсутності позитивної динаміки – консультація судинного хірурга. Уникати ін’єкцій в руку на стороні операції. Намагайтеся уникати травм (мозолів, саден і ін.). Руки: акуратно доглядайте за нігтями. При роботі з землею та іншими предметами, що містять мікроби, використовуйте рукавички. Регулярно робіть масаж руки (руку підняти, покласти на стіну і легкими рухами від кисті до пахви погладжуйте руку). Обов’язково розробляйте руку. Ігнорування гімнастики часто призводить до значного зниження обсягу руху в плечовому суглобі, що в свою чергу призводить до зниження працездатності.
Перелік необхідних обстежень при госпіталізації у відділення.
- Клінічний аналіз крові
- Клінічний аналіз сечі
- Група крові
- RW
- Цукор крові
- Коагулограма
- УЗД органів черевної порожнини, малого таза і молочної залози
- Рентгенографія органів грудної клітиниЕКГ, ко
- нсультація терапевта
- Гепатит В, С
При госпіталізації обов’язково мати паспорт